Роки післявоєнної відбудови
26.07.2013

Ще гриміли на заході канонади Великої Вітчизняної війни, а жителі нашого району, переборюючи величезні труднощі, розпочали відбудовувати зруйноване народне господарство.

У перші дні після визволення було відновлено роботу основних районних організацій. Уже через тиждень після вигнання ворога інженерні частини наступаючих радянських військ за активною допомогою жителів райцентру відбудували колійне господарство і відновили діяльність залізничної станції Попільня. Відбудовувалися цукрозаводи в Андрушках та Корнині. Вагому допомогу колгоспам надавала Попільнянська машинно-тракторна станція.

Зусилля районних організацій були направлені на допомогу фронтові. На кінець травня 1944 року районом до фонду оборони було здано 240 тис. пудів зерна, передплачено державної позики на суму 2,5 млн. крб. До кінця року було заготовлено ще 100 тис. пудів зерна, внесено 2 млн крб. на побудову танкової колони «Радянська Житомирщина» і 75 тис. крб. на допомогу сім'ям фронтовиків.

Трудовий колектив залізничної станції Попільня складався з 517 працівників і працював під девізом «Військовим вантажам - зелену вулицю».

Багато труднощів було у відбудові сільського господарства, У колгоспах не вистачало посівного матеріалу, реманенту, бракувало робочої сили. На полях залишалось багато артилерійських снарядів, авіабомб, мін. На плечі жінок, літніх людей і підлітків ліг основний тягар.

У кінці січня 1944 року в райцентрі було відновлено роботу медичної амбулаторії, в лютому цього ж року діти почали відвідувати семирічну школу. В цей час почали діяти лікарня та школа в селищі Корнин. У складних умовах відновлено навчання в сільській школі в Кам'янці, колектив якої очолив Олексій Мусійович Сіваченко. У 1945 році в Кам'янку проведено радіо, в центрі встановлено гучномовець.

У 1947 році село Хейлів перейменовано в Красногірку.

У 1948 році районній конторі зв'язку за високі виробничі показники присуджено Перехідний Червоний Прапор обласної ради депутатів трудящих і обкому КП(б)У та вручено премію в розмірі 2000 крб.

На кінець 1949 року район виконав плани заготівель зернових культур і освоїв довоєнні посівні площі. Самовіданно працювали молоді трактористки Попільнянської МТС Марія Ткачук і Ольга Ґонтар. Відчутних успіхів було досягнуто в Корнинському радгоспі. У 1950 році середня врожайність склала 20,5 цнт, а пшениці - 25 цнт з гектара, а відділок «Відродження» зібрав зернових з кожного гектара 28 цнт. План заготівлі був виконаний на 123,5 відсотків. Середній надій молока на корову досяг 2,5 тис. літрів, а доярки Є. Зарудна та М. Адамчук надоїли по 2,7 тис. літрів.

У 1950 році в районі розпочинається масова електрифікація та радіофікація помешкань. У 1951 році першою в районі дала струм Лозовицька (нині село Миролюбівка) ТЕС, яка мала потужність 40 кВт/на год. Дешеве світло отримали 250 осель села, загальноосвітня школа, сільська рада, клуб.

Жителі району на братських могилах почали встановлювати обеліски та пам'ятники воїнам-визволителям. Так, у 1949 році в Паволочі встановлено три такі пам'ятники, один у Сущанці. У 1952 році встановлено пам'ятники у Сокільчі та Жовтневому. В 1954 році - в Котлярці. А в 1959 році - в Турбівці, Харліївці та Василівці.

З великим ентузіазмом попільнянці працювали на будівництві газопроводу Дашава-Київ. Особливо добре була організована робота на копанні траншей серед колгоспників «13-річчя Жовтня» села Романівка, голова артілі тов. Сабодаш. Норма виробітку щоденно виконувалась на 120-130 відсотків. Велику допомогу народній будові газопроводу надавали колгоспники артілі «Новий шлях», голова тов. Соловей. Щоденно колгоспники при зобов'язанні 2,5 погонних метри, копали по 3-4 метри траншей.

Відділ шляхового будівництва виконкому районної ради за короткий час на 20-кілометровому відрізку дороги Попільня - Житомир висадив понад 4 тис, тополь та лип. У 1950 році колгоспом «Червоний прапор» закладено ліс площею 1 га в Саверцях. Важливим заходом у розвитку колгоспного виробництва стало об'єднання двох колгоспів сіл Ходоркова та Пустельники в один - «Більшовицька зоря», який в 1950 році мав 3 тис. сільськогосподарських угідь, 710 корів дійного стада, 800 свиней та 3100 голів птиці. В цьому господарстві свинарка Н.С.Криворучко отримала по 16 поросят від свиноматки.

У Великих Лісівцях колгоспом ім. Леніна було завершено будівництво нового цегельного заводу. В цей період розпочато їх будівництво в Новоселиці та Котлярці.

Після зруйнування фашистами сільмагу села Парипси постало питання про будівництво нового. В 1950 році Попільнянське міське споживче товариство в центрі села побудувало нову крамницю.

У колгоспі «Комуніст» село Харліївка 14 серпня 1952 року змонтовано радіовузол, у 300 будинках з'явилося радіо. У серпні тут пущено в дію теплову електростанцію потужністю 45 кВт. Повністю електрифіковано тваринницькі ферми, майстерню, комору колгоспу, тощо.

У 1953 році в Голуб'ятині на річні Роставиця запрацювала місцева гідроелектростанція.